Понеділок, 2018-10-15, 12:42 PM
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS
Меню сайту
Національна дитяча
”Національна
Національна гаряча
”Національна
Нац. поліція
”Національна
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Місцеве самоврядування - це ми!

Я вірю в майбутнє твоє, Водолаго!

 

Кохаю, кохаю, кохаю

Тебе, моя рідна земля!

Від краю й до краю кохаю,

Нова Водолаго моя!

У 2014 році в Україні розпочався процес децентралізації влади. І в рамках реформи 24 січня 2017 року було утворено Нововодолазьку об`єднану територіальну громаду, до складу якої увійшли: Нововодолазька селищна рада, Знам`янська сільська рада, Одринська сільська рада, Ордівська сільська рада, Сосонівська сільська рада, Староводолазька сільська рада. Адміністративним центром ОТГ стало селище міського типу Нова Водолага. У громаді 23 населених пунктів, утворено 7 старостинських округів. 30 квітня 2017 року відбулися перші місцеві вибори, за результатами яких було обрано голову ОТГ Єсіна Олександра Сергійовича та депутатський корпус Нововодолазької селищної ради (26 депутатів).

Нововодолазька селищна об`єднана територіальна громада – мальовничий куточок Слобожанщини, який має багату історико-архітектурну спадщину, чудові краєвиди, самобутній побут, родючі землі, корисні копалини, людський і промисловий потенціал. Ми з вами не можемо залишатися байдужими до своєї землі, до своєї «малої батьківщини». Кожен із нас має усвідомлювати важливість перетворень, необхідність разом будувати нове майбутнє. На сьогоднішній день уже розроблена Стратегія розвитку Нововодолазької селищної ради на 2018 – 2025 роки, яка відображає інтереси усіх громадян та передбачає покращення стандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян – патріотів своєї громади. Вірити в успіх, разом будувати майбутнє – я вважаю це обов`язком кожного жителя громади.

Ми маємо досить потужний «стартовий капітал» для розвитку громади: природні ресурси (мінеральні, водні, земельні), природні умови (сприятливий клімат, рельєф), трудові ресурси, транспортні комунікації (залізничний і автомобільний транспорт), наявність промислових і сільськогосподарських підприємств, соціальної інфраструктури. В майбутньому планується зростання місцевого бюджету громади, а це означає покращення добробуту її мешканців.

Перед місцевою владою сьогодні стоїть багато питань, які потребують вирішення:

  • доступне житло для молодих сімей (а це означає зростання частки працездатного населення);

  • покращення стану навколишнього середовища, ефективна організація збору та переробки сміття;

  • організація дозвілля жителів громади (особливо у сільській місцевості),

  • ремонт автомобільних шляхів;

  • вдосконалення системи централізованого водопостачання;

  • оновлення електромереж;

  • розвиток підприємництва (особливо у сфері надання побутових послуг);

  • ремонт житлового фонду (особливо багатоповерхові будинки);

  • облаштування місць громадського користування;

  • розвиток і впровадження енергозберігаючих технологій;

  • подальший розвиток дошкільної та позашкільної освіти, створення умов для реалізації концепції «освіта протягом життя»;

  • боротьба з правопорушеннями, формування правової культури громадян;

  • покращення системи закладів охорони здоров`я.

У народі завжди говорили: «Під лежачий камінь вода не тече». Не треба чекати, що хтось за нас почне робити наше життя кращим. Ми повинні долучатися до реформ, разом змінювати світ навколо нас. Молодь – це найактивніша група населення, і саме за нами майбутнє. Не треба завжди говорити: «Не так, нічого не вийде, не треба». Спробуйте підказати, а ЯК треба, долучайтеся до роботи, візьміть на себе також відповідальність за зміни!

Ми можемо пишатися першими успіхами:

  • є люди, які намагаються, використовуючи досвід іноземних і українських громад, змінювати наше селище на краще;

  • створено Стратегію розвитку Нововодолазької селищної ради на 2018 – 2025 роки, тобто є програма конкретних дій, а не просто лозунги;

  • відкрито Центр надання адміністративних послуг, що зручно для жителів громади;

  • реалізація програм «Соціальний автобус» (підвіз населення) і «Шкільний автобус»;

  • проводиться багато різноманітних культурно-масових заходів (святкування Нового року, Масляної, проведення фестивалів);

  • сприяння розвитку спорту (різноманітні змагання, турніри, реконструкція футбольного майданчика);

  • встановлення і ремонт дитячих майданчиків;

  • розробка туристичних маршрутів, організація «зеленого туризму», поглиблення вивчення історії рідного краю;

  • пошук інвесторів, участь у державних програмах розвитку місцевих ініціатив;

  • систематичні роботи з благоустрою селища;

  • створення бюджету Нововодолазької ОТГ на 2018 рік, що є фінансовою основою сталого розвитку в подальшому.

Процес розвитку української нації, її відродження і процвітання значною мірою залежить від кожного з нас: від нашої небайдужості, від нашої готовності змінюватися самим і змінювати світ навколо себе, від готовності діяти, працювати, удосконалюватися, розвиватися. Ми повинні переймати досвід інших, але не копіювати їх. Ми повинні створити свою неповторну багату громаду, де кожен бути відчувати себе захищеним, щасливим і з гордістю казатиме: «Я – нововодолажчанин!»

 

Учениця Нововодолазького ліцею Нововодолазької селищної ради Іванюк Альона

 

Харківщина – моя Батьківщина!

Рідне місто моє, і велике й мале.

Харківщина – моя Батьківщина!

Ти – Вкраїна моя, і люблю я тебе.

Харківщина – моя Батьківщина!

Я кохаю тебе, ти послухай мене.

Харківщина – моя Батьківщина!

І ніде не знайти місця краще за це.

   Україна — найбільша країна Європи. Вона займає таке географічне положення, де пересікаються шляхи між різними країнами. Чудові природні умови, багата і щедра наша земля: корисні копалини, ріки, моря, добрий і працелюбний народ. Усе є у нас для того, щоб ми стали багатою державою. Отже, все залежить від нашої активності, уміння, бажання зробити нашу Батьківщину процвітаючою.

Для кожної людини дорога у великий світ починається від отчого порога, який ми звемо домівкою, рідним краєм, своєю «малою батьківщиною». Адже Батьківщина — це не тільки наша країна, а й місце, де ти народився й виріс, де промайнуло твоє дитинство. Моя Батьківщина — Харківщина, бо тут народилася, тут споконвіку жили мої предки.

   Якби я стала головою селищної ради… Багато хто з моїх односельців хоч раз мріяв про це. Я також думала, і хочу сказати, що навчаючись в ліцеї, була учасницею екологічної агітбригади «Юні екологи», і тому в першу чергу хочу розглянути екологічну проблему Харківщини. Людина залежить від природи, але, прагнучи поліпшити своє буття, вона цю природу нищить! Тому зараз у нашому суспільстві так гостро постає проблема екологічного захисту, стрімко зростає інтерес до екологічних питань. Усе частіше лунає тривожна інформація про забруднення довкілля.

   Пригадаймо найвагоміші чинники антропогенного наван­таження на довкілля:

  • більше 80 % забруднень, що надходять у водні об'єкти, і перш за все річки, припадає на неочищений поверхневий стік із території селища;

  • відсутність сучасних підприємств із переробки побутових і промислових відходів призвела до накопи­чення на території громади значної кількості відходів.

   Не менш значними є проблеми покращення стану зеленої та лісової зон Харківщини, їхнього захисту від впливу фізичних факторів.

   Я б запровадила програми щодо раціонального використання природних ресурсів, контролю за ступенем забруднення біосфери відходами виробництва, проводила б оздоровчі заходи, поглиблювала б наукову і виховну роботу з екологічних питань.

   Вірю, що нововодолажчани, які завжди славилися своєю працездатністю, дбайливістю і любов'ю до природи, зможуть запобігти подальшому руйнуванню найсвятішого - рідної землі. Треба тільки пам'ятати, що ми - одна славна родина і земля у нас, як і мати, - на всіх одна!

   Мені здається, що голова селищної ради - це безсонні ночі, нескінченні тривоги і турботи, це найбільша відповідальність перед людьми, які тобі повірили. І перш за все - перед своєю совістю.

   Якби я стала мером Нової Водолаги, то перш за все звернула б увагу на соціальну сферу. Нагальною проблемою є питання працевлаштування, проблема безробіття. Треба створювати нові трудові місця, а для цього необхідно відкривати не кафе, а підприємства, де будуть виробляти товари, працюватимуть люди, а в бюджет надходитимуть кошти. Наш район сільськогосподарський, тому доречно розвивати борошномельну, молочну, м’яcну галузі.

Спрямувала б кошти на перетворення шкіл у прекрасні храми науки, щоб були в усіх учнів нові підручники, діючі комп’ютери, доступні всім, починаючи від першокласника. Освічені громадяни – це гордість держави. Тому треба дбати про престиж освіти, турбуватися про працівників освітньої галузі. А ще б мені хотілося, щоб гроші на утримання шкіл надходили з бюджету державного і місцевого, а не від батьків. Влада повинна створити умови, коли компетентні вчителі цікаво навчають дітей, а діти із задоволенням навчаються і досягають нових висот. До речі, освіта – справа загальнодержавна, тому вирішувати треба її не на місцевому рівні, а на державному. А наші вчителі мають стати активними творцями нової української школи, а не виконавцями вказівок «зверху». З цією метою я б шукала шляхи співпраці з Міністерством освіти України, нехай «верхи» почують громади.

   Треба вирішувати проблему благоустрою селища. Доречно організовувати громадські роботи (залучати людей, що стоять на обліку у районному центрі зайнятості), інколи – суботники.

   Відкрила б центр реабілітації для дітей з особливими потребами, де вони могли б поліпшити своє здоров’я, знайти друзів, із якими їм було б комфортно і цікаво. Актуальною є проблема дозвілля молоді.

   У селищі працюють спортивна школа, школа мистецтв, будинок дитячої та юнацької творчості. Але часто можна побачити підлітків у кафе в пізню годину, на вулиці та ще й у нетверезому стані. Тому треба працювати над питанням відкриття молодіжного клубу дозвілля, активізувати співпрацю з правоохоронними органами. Дорослі не повинні приховувати проблеми молоді, їх треба вирішувати. Дуже часто правоохоронні органи роблять вигляд, що все добре, що виховання молоді – це справа школи і батьків (саме в такому порядку), а не борються з наркоманією, алкоголізмом, дитячою злочинністю. Мабуть, доречно активізувати служби у справах молоді, створити «кабінет довіри», де б працювали справді зацікавлені люди. Неприємно, що молодь, яка є творцем майбутньої історії, є чи не найпасивнішою частиною українського суспільства, не вірить владі і в майбутнє.

   Особливу увагу слід приділити багатодітним родинам і дитячим будинкам сімейного типу. Дуже часто державні органи «знайшли дитині родину» або призначили матеріальну допомогу, два-три рази на рік влаштували свято – і все, проблеми немає. Ні, треба створити відповідальну структуру при селищній раді, яка б справді вивчала цю проблему і намагалася її вирішувати.

   Майбутнє нашої Харківщини залежить в першу чергу від нас, дітей, від того, як ми будемо ставитися до неї. Звичайно, від дорослих, бо саме вони виховують молоде покоління та формують активну життєву позицію. Адже патріот – той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги. А селище – це мала Батьківщина. З кожним роком наше селище стає все красивішим: чудовий парк, фонтан, алеї, клумби, дитячий і спортивний майданчики… Але ще є над чим працювати!

   Якщо б майбутнє залежало від мене, то хотілося, щоб люди ніколи не хворіли, були добрими і чемними один до одного. На жаль, я не знаю, як це зробити.

На мою думку, кожна людина може уявити майбутнє по-різному, може мати будь-які мрії та мати різноманітні погляди на своє подальше життя, але головне, щоб усі мріяли позитивно й оптимістично, щоб кожен посміхався та не впадав у відчай. Якщо людині сьогоднішній день приноситиме ще більше радості, ніж учорашній, якщо у світі буде більше щасливих облич, якщо усі будуть цінувати своє життя і робити якомога більше корисного для оточуючих і суспільства, тоді й майбутнє можна уявити безхмарним та щасливим.

   Я мрію, щоб кожна людина змогла реалізувати свої можливості, не шукаючи кращої долі в інших містах. Хочу все зробити для того, щоб на Нововодолажчині кожна дитина могла отримати якісну освіту, щоб кожен мав доступ до належного медичного обслуговування, щоб кожна літня людина не відчувала себе кинутою і непотрібною. Влада повинна користуватися довірою і повагою громадян, усі повинні бути рівними перед законом.

Учениця Нововодолазького ліцею Нововодолазької селищної ради Біда Марина

Пошук
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів